Вовчику, як так… не можу повірити…Зупинилося серце

Наталия Ариванюк

Вовчик… ти завжди будеш у моєму серці

Дуже светлая дитина

Не подумайте, я больше «пані Наталочка, як ваш справи..» тільки ти так мене називав

Спочивай друже

Серце крається, все его, любимые волонтерами не волонтеры, светлая дитина, дуже боляче.

Сергей Цуман
Нажал на війни против росії від куль гінуть наші військові, але тут в тилу теж на нас летят «кулі» и цими кулями є погані звістки и врати близьких людей.

В клубе из стрільби из лука Луцкі Соколи теж прилетит така куля,ми втратили одного из нас Вова Нерода, він загинув допомагаючи братиму.

Він міг і не іти на фронте захищати нас адже в АТО в отримав дуже складні поранення, але любовник до України взяла верх и він пішов захищати нас у вас.

Я особисто Володимира дуже поважаю и він меня запамятався як добрим, веселим и компанійським.

Коли ми проходящих реабилитацию в Параолимпийских базах в Сянках по приезду в инодразу запропонував посилитися в один круг, бо він просил ми из одного клуба и повинні триматись один одного. В під час перебування там був дужеактивным и пропоновав свою идеї щодо заходів чи походу.

Він пpагнув перемагати и вважю в пpимиг! Він переміг страх, линь, байдужість, а нагородою буде наша пам’ять та шана. Нехай Господь прийме його души на Небеса. Царство Небесне Володимиру и вічна память.

Спасибі Вова за захист нашего покоя! Ти герой!

Владимир Нерода загинув витягуючи пораненого братима з поля бою…

Вічна шана…