Катя звільнилась раніше і вирішила зробити сюрприз своєму коханому. Вона під’їхала до роботи Андрійка і стала чекати коханого на вулиці. Вона уважно вдивлялася у тих, хто виходив з приміщення, але Андрія серед них чомусь не було… Пройшло вже трохи часу і Катя дістала свій телефон. Дівчина тільки-но зібралася відправити Андрієві повідомлення, як раптом побачила його! – Анд.., – Катя хотіла було покликати коханого, але раптом застигла від несподіванки. Андрій ішов за руку з якоюсь дівчиною! Катя не вірила своїм очам

Катя із хвилюванням підходила до будівлі інституту. Вона хвилювалася. Адже зараз вона зайде всередину, підніметься в кабінет, а там… Там будуть зовсім не знайомі їй хлопці й дівчата.

Катя глибоко вдихнула, видихнула і вирішила спрямувати свої думки в інше русло.
-Вау! Я зайду в кабінет і побачу купу незнайомих людей! Це ж чудово! Ми всі перезнайомимося і я обов’язково з ким-небудь подружуся.

Дівчина заспокоїлась і вже спокійно зацшла всередину…

Катя почала швидко підніматися сходами і раптом оступилася! Але тут її підтримав хлопець, що йшов поруч.

-Дякую, – ніяково сказала Катя.

-Та було б за що! Першокурсниця?

-Так.

-І я теж. Я – Микола.

-Катя. Приємно познайомитися.

Так у Каті зʼявився перший знайомий в інституті.

А потім почалося навчання та студентське життя.

…Катя завжди раділа, що познайомилася з Миколою. І все тому, що він завжди все знав і міг зрозуміло пояснити.

Катя завжди дивувалася – як йому це вдається? Адже він часто прогулював лекції і здавалося взагалі не слухав викладачів.

-Катю, ну так треба ж не просто сидіти і переписувати все в зошит, а хоч трохи стежити за тим, що він каже. Ось і весь секрет!

Каті залишалося лише посміхатися. Робити дві справи одночасно: писати лекцію в зошиті і вникати, що говорить викладач, вона точно не вміла.

-Ну так я ж іноді взагалі нічого не пишу, а просто слухаю, – пояснював їй Микола.

Катя не любила всіляких повчань від Миколи й завжди намагалася змінити тему:

-Добре, розкажи як твої справи?

І тоді Микола їй починав розповідати, куди він їздив і що робив.

А їздив він з друзями по всіляких старовинних будинках в області.

І Каті завжди було дуже цікаво…

Так пролетів перший курс, другий, третій. Катя встигла за цей час закохатися і навіть планувала своє майбутнє: як вони зі своїм обранцем одружаться і як у них обов’язково будуть діти, двоє, хлопчик і дівчинка…

-Добре тобі, – зітхав Микола. – Ти вже зустріла свою половинку, а я ось все ніяк…

-Та не хвилюйся, – підбадьорювала його Катя. – І ти зустрінеш, ось побачиш.

А Микола тільки зітхав і розводив руками:

-Начебто дівчат навколо багато, але якось з жодною не виходить…

Якось у них заслаб викладач і їх відпустили додому.

Катя одразу ж вирішила зробити своєму коханому Андрієві сюрприз – під’їхати до його роботи і почекати його на вулиці.

Адже Андрій сьогодні мав раніше звільнитися, а тут раз – і Катя якраз вільна!

І вони одразу ж підуть гуляти, а не о 6-й годині, як домовлялися вчора.

І Катя поїхала. Вона їхала в маршрутці й посміхалася, уявляючи, як гукне Андрія, коли він вийде з роботи і яке в нього буде здивоване обличчя і як він зрадіє…

Та все вийшло трохи не так, як планувалося…

Катя підійшла до будівлі і стала збоку біля дверей. Вона уважно вдивлялася у тих, хто виходив, але Андрія серед них не було…

Пройшло вже трохи часу і Катя дістала телефон. Вона вирішила написати Андрію, що чекає його біля входу.

Вона тільки-но збиралася відправити повідомлення, як раптом побачила його!

-Анд.., – Катя хотіла було покликати коханого, але застигла від несподіванки.

Андрій ішов за руку з якоюсь дівчиною… Потім вони зупинилися, поцілувалися і розійшлися в різні сторони…

Спершу Катя подумала, що це просто якась подруга Андрія. Але ходити за ручку і цілуватися? Особливо так, як поцілувалися Андрій і ця дівчина, не в щічку, як друзі, а по-справжньому, як хлопець із дівчиною…

Катя все стояла і стояла біля входу. Вона аж оторопіла від несподіванки… Дівчина не вірила, що це все відбувається насправді.

-Поговори з ним, – радила якась її частина.

-А сенс? – говорила інша. – Адже набреше…

Нарешті, Катя зібралася і повільно пішла до зупинки. Сліз не було. Була тільки образа. Образа від зради. Образа на те, що її мрії зруйновані і все не так, як вона собі уявляла…

…- У сенсі ви розлучилися? Я не зрозумів, – Микола здивовано дивився на Катю.

Катя з Миколою стояли біля вікна і Катя дивилася кудись у далечінь.

-Ну і що тут незрозумілого? Я бачила його з іншою. Вони цілувалися!

-То ти з ним навіть не поговорила, так? Може, це його подруга, як ми з тобою.

-Микола, ми з тобою не цілуємося і за ручку не ходимо!

-І все ж…

-Микола, повір мені, вони цілувалися не як друзі! Та й говорила я з ним… По телефону…

-І?

-Він поклав слухавку…

Микола трохи помовчав і поплескав Катю по плечу.

-Сонечко, не переживай. Так буває… Значить не твоя це людина…