“На фронті я відчував ваші молитви”

“8 березня дзвонив мені 4 рази, може, відчував?” – припускає мама героя.

9 березня у бою з російськими окупантами на Луганщині 25-річний Тарас Греченюк загинув. Родина дізналася про це від дружини героя, яка також зараз воює.

“Невістка теж там. 9 березня він не дзвонив, я вже дуже переживала. До всіх дзвонила: до невістки, до її мами, бо не могла збагнути, чому він не телефонує. А мене і чоловік, і старший син заспокоювали, що, може, зв’язку нема, може, телефон розрядився. А я вже так і зрозуміла. 10 березня невістка подзвонила до старшого сина і він сказав, що вже Тараса нема. Зараз допомагає далі жити його син, мій внук”, – ділиться Оксана Греченюк.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України указом президента України посмертно Тараса нагороджено орденом “За мужність” III ступеня. 2 червня відзнаку батькам вручили представники вищого командування прикордонних військ України.

“Має багато нагород, якийсь один орден від президента має, тепер знову нагородили, вже посмертно. Від командування має нагороди. Ікону командир йому подарував. Він з одного боку був дуже метким і жвавим, але водночас і виконавчим та слухняним. Що би хто його не попросив допомогти – завжди допомагав”.Усіх українців Оксана Греченюк просить молитися за наших захисників.

“Син мені завжди казав, що дуже відчуває нашу молитву за нього. Коли повернувся з АТО, то казав: “Мамо, я найщасливіша людина в Бога. Я так відчував ваші молитви. Як я пройшов 3 роки такої АТО, то тепер мені вже нічого не страшно!”