“Хотіла погрітися”: бабусю, яка постраждала через вибухи, вигнали із закладу у Києві

У Києві, в одному із закладів громадського харчування трапилась кричуща ситуація через те, що бабусю Євгенію, домівка якої, за її словами, постраждала ще під час вибухів на складах в Ічні на Чернігівщині, випровадили із закладу, коли та зайшла туди попросити хоча б гарячої води.Про цю цинічну подію у своєму Instagram розповіла користувачка Анна Сергєєва, передає Politeka. Зазначається, що жінка стала свідком обурливої поведінки персоналу. За її словами, вона зайшла до закладу з другом випити чаю.

“У заклад зайшла пані у віці. Класична бабуся — чисті охайні речі, правильна мова. Але видно, що їй потрібна допомога. Як мінімум — погрітися. До неї підійшла офіціантка. За її жестами стало зрозумілим, що бабусі нічим не можуть допомогти й просять залишити приміщення”, – розповідає Анна.

Вподальшому Анна з другом покликали офіціантку і запитали, про що саме просить бабуся. Остання відповіла: “Не знаю, щось поїсти“. В цей час пенсіонерка так і стояла біля входу. Сергєєва запросила її сісти, під час розмови 85-річна жінка розповіла, що її дім на Чернігівщині постраждав ще під час вибухів на складах боєприпасів в Ічні, а до Києва вона приїхала просити відновити житло.Сергєєва любязно запитала, чи не хоче бабуся чогось, та скромно відповіла, що було б непогано хоча б гарячої води, бо змерзла на вулиці. Анна замовила їй чорний чай та три ватрушки. Далі розмова з пенсіонеркою Євгенією продовжилася. З’ясувалося, що вона має дві вищі освіти, вдова, мала невеличке господарство, яке, за її словами, знищили окупанти. Тому й приїхала просити про допомогу.

“І тут нашу розмову перебиває офіціантка: “Ось ваша їжа і чай, але ви маєте піти із закладу”, – розповіла Сергєєва. Вона була шокована такою поведінкою персоналу, адже пенсіонерка була охайно одягнута. Офіціантка сказала, що це адміністратор попросила випроводити бабусю. Прохання покликати цю адміністраторку так і залишилося проханням, ніхто так і не підійшов, щоб пояснити ситуацію.

“Тест на людяність заклад не склав. А що може бути важливішим під час війни?” – підсумувала цю історію Анна.